Плитка двократного випалення (бікоттура).
Згідно до такої технології, глазур наноситься на обпалену суміш, згодом виріб обпалюється вдруге. Проте тут є недоліки – вища собівартість через двійне випалення, неможливість виготовлення низькопористих виробів та глазурування обпаленої низькопористої суміші.
На даний час керамічна плитка двійного випалення використовується для облицювання стін, рідше підлоги. Хоча є і технологічна перевага – при однократному випаленню під час самого процесу через глазур проникає газ, що утворюється при розкладанні суміші під впливом високої температури; в результаті на блискучій поверхні утворюються дрібні сліди у вигляді пухирців, шпильок, тріщин – таких недоліків немає при двократному випаленню.
Основні різновиди керамічної плитки подвійного випалювання:
Майоліка – глазурована плитка, що одержується подвійним випаленням; може мати пористу і кольорову основи, що отримуються екструзією. В основному застосовується для облицьовування внутрішніх стін.
Терралья і терралья на білій масі – глазурована плитка, що одержується подвійним випалення, їй характерна біла пориста основа, одержується екструзією. В основному ця плитка використовується для облицьовування стін всередині приміщень.
Коттофорте – продукт, винайдений у середині 60-х років. Глазурована керамічна плитка, формована екструзією, виготовляється за методом подвійного випалення при низькій температурі. Відрізняється від майоліки механічною міцністю, одержаною в результаті з’єднання в масі, принаймні, двох глин з додаванням шамоту. Висока міцність дозволяє використовувати коттофорте для облицьовування підлоги.
На фото показана плитка італійського заводу Imola.
